Agrimonia eupatoria L.— парило звичайне. Ре-п'яшник. Російські назви: репешок обыкновенный, репей, репейник; польська — rzepik pospolity.

Родина: Rosaceae — розоцвіті.

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 0,3 до 1,3 м з прямим стеблом, вкритим, як і листки, волосками, від яких вся рослина здається сіро-пухнастою, шорсткою. Листки переривчасто-пірчасті, листочки еліптичні, зубчасті. У малих форм листки більш зібрані в розетку біля основи стебла. Квітки жовті, розміщені вздовж верхньої частини стебла. Цвіте в червні—липні. Росте по чагарниках, заростях, при дорогах, на суходільних луках, узліссях, по горбах, межах, на сільських кладовищах, під тинами садиб.

З лікарською метою використовують і другий вид — парило волосисте (A. pilosa Ledb.) з зеленими зісподу листками, волосистими тільки вздовж жилок.

Збирають траву парила під час цвітіння, вириваючи з землі і відкидаючи засохлі нижні листки розетки. Сушать у затінку. Дехто збирає восени насіння парила.

Як лікарська рослина парило в народі популярне і найчастіше вживається як шлунковий засіб. Дехто (околиці м. Дубно) підкреслює його хороше діяння при недостатності шлункового соку. П'ють тричі на день по 1 склянці настою — напару: 1 столова ложка з верхом порізаної трави на 1 склянку кип'ятку. Такий самий водяний настій використовують для полоскання горла і хворих ясен, для промивання ран ї примочок, а також п'ють як відхаркувальний засіб при сухому кашлі — бронхіті. В останньому випадку п'ють також відвар з суміші парила, будри (№22) і копитняка (№ 10), не більш як 2 чашки на день (див. нариси про ці рослини).

Настояним близько 1 години відваром (варять близько 10 хвилин) суміші в пропорції за об'ємом 1 : 1 трави парила і листків бобівника полощуть горло при ангіні, після чого пару ковтків приймають і всередину.

Менш міцний відвар парила (варять близько 2—З хвилин) по півсклянки тричі на день п'ють при поганому травленні, в тому числі й ослабленому діянні кишечника, при застійних явищах в печінці і жовчному міхурі, особливо при "твердій" печінці і при жовчних каменях, в тому числі в суміші з іншими жовчогінними рослинами, а також при малому виділенні сечі.

Насіння парила настоюють на червоному вині (кагор), насипаючи його близько чверті пляшки. Таке вино дають пити по чарці (близько 40 г) тричі на день людям з мимовільним сечовипусканням, особливо нічним, у ліжку.

Зберігають траву парила у зв'язках (пучках), загорнутих від пилу папером, або в коробках, викладених папером; насіння — в мішечках, кульках і т. д