Сухоцвіт болотяний

Сухоцвіт болотяний. Сушениця. Російська назва — сушеница болотная, или сушеница топяная;

Родина: складноцвіті.

Сухоцвіт болотяний — це один з видів сухоцвітів. Однорічна рослина заввишки 10—25 см. Стебло звичайно від основи простерто-галузисте, разом з листками шерстисто-сіроповстисте. Листки лінійно-довгасті, з однією жилкою. Квітки жовто-білі, зібрані тісними пучками на кінцях гілок. Кошики їх при основі густоопушені і обкутані листочками. Насіння голе, гладке. Цвіте все літо, починаючи з липня, і майже до кінця жовтня.

Поширений повсюдно. Росте по вогких луках, вологих полях, на берегах рік, при канавах, а також у посівах, розташованих на низьких місцях.

Збирають всю рослину під час її інтенсивного цвітіння, переважно в суху, сонячну погоду. Відома як заспокоююча болі, загоююча рани й виразки, знижуюча кров'яний тиск.

Вживання. В науковій медицині тільки в останні роки почали користуватися цією рослиною.

Народна медицина здавна вживає її у вигляді настойки на льняній олії для прикладання на шматочці на обпечені місця, а у водному напарі — для загоювання ран. Доза в цих випадках — 50,0 г на 1 л рідини.

Всередину. Траву сухоцвіту застосовують при болях живота з здуттям і печією. Дехто мішає її порівну з звіробоєм і золототисячником . Чай з самого сухоцвіту п'ють при прискореному, чутливому серцебитті і при "заморо-ченні голови".

В особистій практиці, крім того, я вживав сухоцвіт у вигляді чаю при лікуванні стійких гастритів і для притуплення нервової збудженості у осіб, які терплять від безсоння або відчувають невиразну боязнь. Своїм діянням на нерви сухоцвіт нагадує Leonurus cardiaca L. В усіх описуваних випадках я помічав велику ефективність сухоцвіту.

Зберігання. Зберігають сухоцвіт в ящиках, викладених папером.

Вважаю, що в цьому ж напрямі щодо лікувального діяння слід звернути увагу дослідників також на Gna-phalium silvaticum L, (сухоцвіт лісовий) і Filago arvensis L. (жабник польовий), які ростуть: перший — в лісах і заростях, другий — на піщаних і супіщаних грунтах