Суниці (червоні ягоди)

Fragaria vesca L. — суниці (червоні ягоди). Російська назва — земляника лесная (обыкновенная); польські: poziomki zwyczajne, poziomka pospolita.

Родина: Rosaceae — розоцвіті.

Відома трав'яниста багаторічна рослина, яка не потребує особливих пояснень і опису. Росте по чагарниках, лісах, галявинах, сухих луках і схилах, перелогах. Поширена повсюдно, рідше на південному сході і в степу. Цвіте з другої половини квітня до кінця червня. Плоди червоні, зеленувато-червоні, містять багато заліза. .

Збирають цілу рослину під час цвітіння, а плоди—^ коли цілком достигнуть.

На організм людини діє як в'яжуче, сечогінне, поліпшує обмін речовин. У плодах і листках, крім заліза, є вітамін С і каротин.

Вживання. Суниця (вся рослина і плоди) — дуже популярний у народі лікарський засіб і дуже широко застосовується при різних хворобах. На нашу думку, ця рослина повинна зацікавити як дослідників, так і лікарів.

Перед тим, як розглядати лікарське значення суниці взагалі (листків і ягід), ми повинні попередити читача, що не всі люди безкарно можуть їсти ці смачні, ароматні ягоди, бо деяким організмам ягоди суниці шкодять: все тіло вкривається висипом, шкірними набряками, починається свербіння тіла, біль у животі, запаморочення, блювання. Знаю одну жінку, у якої починається блювання, коли вона дивиться на суниці, укладені в кошику або на блюді (ідіосинкразія).

Наукова медицина рекомендує вживати ягоди суниці і їсти їх при хворобах нирок, каменях нирок, при захворюваннях печінки і жовчних шляхів, а також при всіх видах катарів шлунка і при хворобах селезінки.

Напар листків суниці — 50,0 г на 1 л води — в народі вживають для очищення крові, при висипах, прищах, лишаях, при рахіті, золотусі, при подагрі, гастритах, при хворобах печінки і селезінки, катарі товстих кишок, геморої, жовтяниці.

Коли читати перелік хвороб, які лікують ягодами і листками, а також цілими стеблами суниці, зібраними під час цвітіння, у читача мимоволі виникає питання: чому ж така корисна суниця? Відповіддю на таке питання в певній мірі може бути ознайомлення з багатим хімічним складом, який має невинна дика ароматна ягідка. Як свідчить ряд джерел, у складі суниці насамперед відомі: 1) багато натронів і кислот (яблучна, лимонна, хінна); 2) дубильні речовини; 3) саліцил; 4) пігменти, або красильні речовини; 5) летучі масла; 6) сахари і, нарешті, 1) вітаміни, особливо вітамін С. З усіх відомих мені дикоростучих лікарських рослин я не знаю багатшої, можливо, за хімічним складом рослини, ніж наша суниця. В суниці, я певен, є й інші, ще не вивчені лікувальні речовини. Ось чому вона така корисна.

Суничний сезон звичайно триває у нас від 3 до 4 тижнів. Якби ми правильно використали цей сезон кілька років підряд (років 2—3), ми б рідше потребували курортів. Справа в тому, що курортне лікування тоді стає для нас корисним, коли лікар вміло підбере нам відповідний курорт, дієту, призначить режим і керує нами на курорті і, з другого боку, коли курортник виконує всі призначення лікаря. Суничний період саме ї є основою для створення тієї дієти, яка потрібна часто на курортах.

Якби всі подагрики, всі хворі на виразки, катари, з каменями жовчних шляхів і нирок, з хворим сечовим міхуром і селезінкою, збираючись на курорт, могли спочатку провести у себе дома правильне лікування суницями, вони б у великій мірі підготовили успіх курортного лікування.

На курорти раніше мали змогу їздити не всі хворі; однак доводилось спостерігати, що й без курорту хворі виліковувались суницями. Лікування суницями в народі популярне.

Багато хто в народі знає, що таке суниця, користується нею і від неї дістає вилікування.

Ось що доводилося ще спостерігати: щоб вигнати солітера, хворі їли оселедець з цибулею і багато суниць, поїдаючи їх щодня навіть до 3 кг. Солітер виходить з головкою; круглі глисти, волосоголовці і гострики теж не переносять суниць і виходять.

При склерозах, надмірному тиску крові (гіпертонія), запорах, кишкових захворюваннях і поносах суниці — ефективний засіб.

Багато які форми старих, запущених екзем (екзем з нагноєннями, з тріщинами, струпами, нерідко з смердючими виразками), які не виліковувались різними дорогими засобами, успішно виліковувались суницями. Для цього вибирають стиглі ягоди, товстим шаром розтирають їх на льняній чистесенькій шматочки. три-чотири-денне прикладання суниць у такому вигляді на уражені екземою місця очищає їх від струпів, усуває витікання рідини, знищує сморід і відкриває хворе місце для наступного етапу лікування — примочками, які, як кажуть у народі, "повинні витягнути жар", і для лікування ма-у зями як остаточної фази лікування екземи 1.

При лікуванні суницями просто їдять їх сирими, але не вареними або сушеними. їдять самі ягоди або з молоком, вершками, молодою сметаною, з цукром (іноді і з вином). З особистої практики і спостережень над самим собою приходжу до висновку, що їх можна і треба їсти так багато, щоб на третьому тижні вони на стільки набридли, що треба примушувати себе їсти їх. Давайте суниці дітям, давайте багато. Не шкодуйте коштів на придбання суниць. Не вважайте їх баловством або розкішшю, а вважайте їх необхідними, як хліб, крупи, картоплю.

Щодо діяння на організм дещо схожа на суницю ще одна ягода — чорниця. Кнейп з приводу цих ягід залишив нам такий афоризм: "В тому домі, де їдять суниці і чорниці, лікареві нічого робити".

Висушені і порізані листки суниці раніше (особливо в Польщі) підсипали в чай при його розфасовці. Це був, звичайно, обман покупця. Не применшуючи достоїнства чаю як загальновизнаного напою, вважаю, проте, що якби прижився такий же напій з листків суниці, як чай, здоров'я людей на цьому тільки виграло б. В багатьох домах я спостерігав звичай пити суничний чай або той самий чай у суміші з черешками з вишневих ягід.

Зберігання. Листки суниці, добре висушені, зберігають у дерев'яних ящиках, всередині викладених папером, а сушені ягоди —в жерстяних коробках.